Нова інформація __ Перелік щойно виявлених об’єктів культурної спадщини міста Миколаєва __полеміка__ на сторінках сайту НСАУ

Шановні колеги та члени Національної спілки архітекторів Украіни !

Пропонуємо ознайомитися з наступними питаннями щодо охрани об’єктів культурної спадщини м. Миколаєва !
Правління Миколаївської областної організації НСАУ

Публікуємо відповідь на статтю сайту від 18.04.2018 » НАД  ЖИТЕЛЯМИ  ИСТОРИЧЕСКОЙ  ЧАСТИ  ГОРОДА  НИКОЛАЕВА  НАВИСЛА  ОПАСНОСТЬ…»

Голові правління Миколаївської
                                                             організації Національної спілки
                                                              архітекторів України
                                                             Сисоєву В.В.

Шановний пане Володимире!

            Ми, працівники відділу охорони культурної спадщини, поважаємо думку кожного стосовно  діяльності  відділу, але не можемо погодитися з нею у разі,  коли вона базується не на нормах законодавства і є необ’єктивною.
            Тому, пропонуємо перед розглядом питання щодо «навислої загрози над мешканцями історичної частини Миколаєва» на загальних зборах  членів Вашої спілки ознайомитися з наступною інформацією та нижче зазначеними нормативно-правовими актами.
            І. Станом на 01.04.2018 м. Миколаїв внесено до Списку історичних населених місцьУкраїни.
            У зв’язку із цим рекомендуємо ознайомитись з наступними законодавчими актами:
            1.1. Постанова Кабінету Міністрів України  від 26 липня 2001 р. N 878
«
Про затвердження Списку історичних населених місць»
http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/878-2001-%D0%BF 
«П О С Т А Н О В А від 26 липня 2001 р. N 878  Київ
Про затвердження Списку історичних населених місць України
З метою захисту традиційного характеру  середовища населених

місць України,  на виконання статті 32 Закону України «Про охорону
культурної спадщини»   ( 1805-14 )  Кабінет Міністрів України
п о с т а н о в л я є:
     1. Затвердити  Список  історичних населених місць України (додається).»
     1.2. Постанова Кабінету Міністрів України від3липня 2006 року  N 909
«Про затвердження Порядку визнання населенного місця історичним»
http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/909-2006-%D0%BF

  «ПОРЯДОК
визнання населенного місця історичним
   { У тексті Порядку слово «Мінбуд» в усіх відмінках замінено
словом  «Мінрегіонбуд» у  відповідному відмінку згідно з
Постановою КМ N 209 ( 209-2009-п ) від 25.02.2009 }

     1. Історичне населене місце —  місто,  селище  чи  село,  яке
зберег лоповністю або частково свій історичний ареал з об’єктами
культурної спадщини і пов’язані  з  ними  розпланування  та  форму
забудови,  типові  для  певних  культур абоперіодіврозвитку,  та
занесене до Списку історичних населених місць (далі — Список).

     2. Місто,  селище та село  може  бути  визнано історичним  і
занесено  до Списку,  якщо воно відповідає щонайменше двом з таких
критеріїв: наявність історичних,    архітектурних,  ландшафтних   та
садово-паркових об’єктів культурної спадщини,    які мають
містоутворювальне значення;
Розпланування відповідно до минулих історичних епох (до
початку XX століття);
Збереження основних композиційних центрів  та композиційних
осей населених місць;
Наявність рядової історичної забудови.»
     II. Історико-архітектурний опорний план був затверджений рішенням Миколаївської міської від 04.04.1995 №4/1. https://cultura.mkrada.gov.ua/wp-content/uploads/2017/07/plan.pdf
Тому, саме з цього часу, з квітня 1995 року, а не за результатами діяльності відділу (його на той час ще не було), виникли вимоги щодо здійснення нового будівництва, реконструкції та ремонту будівель в історичній частині міста, а також утримання будинків, які були визнані  об’єктами культурної спадщини, згідно з діючим пам’ятко охоронним законодавством.
     III. За результатами обстеження міста в 1992-1993 роках під час  розробки історико-архітектурного опорного плану та створення Словника пам’яток містобудування і архітектури Миколаївської області  фахівцями Укрпроектреставрації був укладений перелік будинків, які потребують охорони та збереження, як об’єкти культурної спадщини.
Фото :    документ 1

1   22а   2б 2бб   3  4    5
документ 2

1 словник     2 словник 3 словник 4 словник 5 словник

     На підставі цих досліджень начальником управління містобудування та архітектури Миколаївської облдержадміністрації Казмірчуком П. А. та заступником головного архітектора міста  Поповою О.П. був підписаний Список  будинків, які підлягають охороні як пам’ятки архітектури.
    До цього Списку було включено 570 об’єктів. З них, 98 об’єктів (у тому числі 2 комплекси), які мали на той час облікову документацію, розпорядженням Миколаївської облдержадміністрації від 20.03.1997 №155-р, були  включені до переліку пам’яток архітектури місцевого значення, 26 – переведені до категорії цінної фонової забудови, а 4 – до фонової забудови.
     IV. Відділом охорони культурної спадщини на сьогодні проведена інвентаризація інших об’єктів з цих вищевказаних Списків. Саме за результатом цієї роботи складається  відповідна облікова документація, яка згідно з пам’ятко охоронним законодавством  надається управлінню культури, національностей та релігій Миколаївської ОДА з метою вирішення  подальшого їх статусу.
Ці об’єкти визначили спеціалісти Укрпроектреставрації , які за фахом є архітекторами. Архітекторами є й Казмірчук П.А. з Поповою О.П., які підписали відповідний  Список.
Тому,  не довіряти думці фахівців в галузі архітектури у працівників відділу немає підстав.
     V. Облік об’єктів культурної спадщини здійснюється відповідно до Порядку, затвердженого наказом Міністерства культури України від 11.03.2013 №158.http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0528-13
      Так звані щойно виявлені об’єкти включаються до Переліку згідно із пунктами 3.1-3.4 зазначеного порядку, а саме:
     «3.1. Облікова картка об’єкта культурної спадщини, коротка історична довідка, акт технічного стану об’єкта (пам’ятки) культурної спадщини подаються за місцезнаходженням таких об’єктів на розгляд науково-методичної ради з питань охорони культурної спадщини органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, консультативних рад органів охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та наукової (вченої) ради установи, організації, діяльність якої пов’язана з охороною культурної спадщини, які оцінюють відповідність кожного об’єкта критеріям, зазначеним у пунктах 10 і 11 Порядку визначення категорій пам’яток для занесення об’єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам’яток України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1760.
     3.2. За результатами оцінки виявлених об’єктів культурної спадщини оформлюється протокол, в якому зазначається, яким саме критеріям відповідає (не відповідає) кожен об’єкт культурної спадщини.
Протокол є підставою для занесення (незанесення) об’єкта культурної спадщини до Переліку об’єктів культурної спадщини Переліку об’єктів культурної спадщини (далі — Перелік), який ведеться за формою, наведеною у додатку 2 до цього Порядку.
     3.3. Орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органи охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій на підставі висновків, викладених в протоколінауково-методичної, консультативної або наукової (вченої) ради, приймаютьрішення про занесення (незанесення) об’єктів культурної спадщини до Переліку.
     3.4. Перелік затверджується рішенням органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органами охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та у місячний строк після затвердження надсилається до Мінкультури України разом з протоколом науково-методичної, консультативної або наукової (вченої) ради та документами, передбаченими у пункті 3.1 цього розділу.»
     Про необхідність розгляду цих об’єктів містобудівною радою в зазначеному Порядку згадки немає, тому Ваші претензії є недоречними.
         І останнє. Я вже пропонувала миколаївським архітекторам звернутися до Кабінету Міністрів України з клопотанням про виключення м.Миколаєва зі Списку історично населених місць. Саме такий крок позбавить Вас як проектувальників від обов’язку дотримуватися вимог щодо проектування об’єктів  нового будівництва та реконструкції  в історичній частині (бо її просто не буде в офіційних містобудівних документах), а нас, пам’яткоохоронців  — від обов’язку охороняти історичну забудову.
І настане мир між нами… Але чи виграє від цього наше місто?

З повагою
начальник відділу охорони
культурної спадщини                                                               І.А. Бондаренко

24.04.2018

Продовжуємо обговорення цього питання :

Управління з питань культури та 
охорони культурної спадщини
Миколаївської міської ради

Начальнику відділу охорони культурної спадщини 
Бондаренко  І.А.

Шановна Ірина Анатольєвна !

     Щиро дякуємо Вам за лист та надану інформацію  щодо згадки про внесення  пам’яток  історії, культури  та  архітектури  міста Миколаєва у Перелік по протоколам Установ у 1993 – 94 рр., « до цього Списку було включено 570 об’єктів. З них, 98 об’єктів (у тому числі 2 комплекси), які мали на той час облікову документацію, розпорядженням Миколаївської облдержадміністрації від 20.03.1997 №155-р », а також фотокопії проекту «Укрпроектреставрації» 1995 року.
     На сьогоднішній день існують інші показники чисельності пам’яток археології, історії, архітектури, наприклад в містобудівній документації « Схема планування території Миколаївської області ». Витяги 1; 2; 3 з пояснювальної записки про культурну спадщину :
Витяг1 з Пояснювальної записки ГЕНПЛАНУ Миколаївської області 2.9_Культурна спадщина Витяг2 з Пояснювальної записки ГЕНПЛАНУ Миколаївської області Витяг3 з Пояснювальної записки ГЕНПЛАНУ Миколаївської області

 

Також на сьогоднішній день є Перелік пам’яток історії, монументального мистецтва та архітектури, які взяті на державний облік по м. Миколаєву
Станом на 01.05.2017    https://mkrada.gov.ua/content/pamyatki.html

Перелік пам’яток культурної спадщини м. Миколаєва Станом на 01.05.2017  ( pdf )
Перелік пам’яток історії, монументального мистецтва та архітектури, які взяті на державний облік по м. Миколаєву ( dok )
— ці об’єкти офіційно є пам’ятками культурної спадщини.
Також є Перелік щойно виявлених об’єктів культурної спадщини Миколаєва від 20.04.2017 (і, можливо, ще інші такі Списки недоступні для перегляду громадськості)

Перелік щойно виявлених об’єктів культурної спадщини Миколаєва від 20.04.2017  ( pdf )
— ці об’єкти ще не внесені до Державного реєстру, але вже подані на розгляд
( автор статті перевірив, що назви об’єктів не співпадають).

Інші об’єкти з Списку 93-94 рр.570 пам’ятники архітектури поки не мають статусу пам’ятників і вимагають ретельного аналізу та громадського колегіального розгляду з залученням спеціалістів-професіоналів, фахівців.
У зв’язку з тим, що на сьогоднішній день Законодавством України чітко визначено критерії оцінки об’єктів культурної спадщини та пам’яток архітектури внесення чи не внесення до Державного реєстру :
«Порядку визначення категорій пам’яток для занесення об’єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам’яток України» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001р. № 1760.

  1. Об’єкти культурної спадщини національного значення є особливою історичною або культурною цінністю і повинні відповідати критерію автентичності, а також одному з таких критеріїв:
    мали значний вплив на розвиток культури, архітектури, містобудування, мистецтва країни;

    безпосередньо пов’язані з історичними подіями, віруваннями, життям і діяльністю видатних людей;
    репрезентують шедевр творчого генія, стали етапними творами видатних архітекторів чи інших митців;
    були витворами зниклої цивілізації чи мистецького стилю.
    Критерій автентичності означає, що пам’ятка повинна значною мірою зберегти свою форму та матеріально-технічну структуру, історичні культурні нашарування.
  1. Об’єкти культурної спадщини місцевого значення повинні відповідати критерію автентичності, а також одному з таких критеріїв:
    мали вплив на розвиток культури, архітектури, містобудування, мистецтва певного населеного пункту чи регіону;

    пов’язані з історичними подіями, віруваннями, життям і діяльністю видатних людей певного населеного пункту чи регіону;
    є творами відомих архітекторів або інших митців;
    є культурною спадщиною національної меншини чи регіональної етнічної групи.

Проаналізувавши цю інформацію, приходимо до висновку що під час створення попереднього Списку 93-94 рр.570 не було прийнято ці законопроекти.
Тому на сьогоднішній день не всі об’єкти культурної спадщини з цього Списку можуть відповідати цим критеріям оцінки чинного Порядку № 1760 від 27 грудня 2001р. та за  25 років могли зруйнуватися. А нові потенційні пам’ятки тим більше вимагають уважного розгляду.

На жаль ми не мали можливості ознайомитись з Вашим листом до Загальних зборів НСАУ, але все ж таки докладно ознайомились і розглянули наступні документи :

  1. Наказ № 158 від 11.03.2013 {Із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства культури № 838 від 22.10.2015}
    «Про затвердження Порядку обліку об’єктів культурної спадщини».
  1. «Порядок визначення категорій пам’яток для занесення об’єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам’яток України», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1760.
  1. РОЗПОРЯДЖЕННЯ МИКОЛАЇВСЬКОГО МІСЬКОГО ГОЛОВИ № 95р від 03 квітня 2017  «Про затвердження структури управління з питань культури та охорони культурної спадщини Миколаївської міської ради та Положень про його структурні підрозділи».

На сьогоднішній день Перелік 1995 р. 570 об’єктів  пам’яток  історії, культури  та  архітектури по чинному Законодавству України не може бути правомірним та актуальним.
Для того, щоб вирішувати ці питання, а особливо поповнення існуючого Переліку пам’яток історії, монументального мистецтва та архітектури, які взяті на державний облік по м. Миколаєву ( Станом на 01.05.2017 р.) новими щойно виявленими об’єктами культурної спадщини та пам’яток архітектури треба залучити фахівців-практиків та науковців згідно чинного Законодавства України.
Наказ № 158 «Про затвердження Порядку обліку об’єктів культурної спадщини» V. Перегляд списків (переліків) пам’яток історії та культури :
5.2. Для вирішення питання про занесення (незанесення) до Реєстру об’єктів культурної спадщини, включених до списків (переліків) пам’яток історії та культури республіканського чи місцевого значення, зазначених у пункті 5.1 цього розділу, орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органи охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, виконавчий орган сільської, селищної, міської ради забезпечують проведення перегляду цих списків (переліків) (далі — перегляд).
З цією метою орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органи охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, виконавчі органи сільських, селищних, міських рад можуть створювати комісію з перегляду списків (переліків) пам’яток історії та культури республіканського чи місцевого значення, зазначених у пункті 5.1 цього розділу, до складу якої входять представники відповідного органу охорони культурної спадщини та кваліфіковані фахівці-практики відповідної спеціалізації (археологи, архітектори, історики, мистецтвознавці тощо), або укладати контракти на проведення перегляду з науково-дослідними та науково-проектними установами, діяльність яких пов’язана з охороною культурної спадщини.
Вирішувати питання бути чи не бути об’єкту (будівлі) пам’яткою археології, історії та архітектури треба до початку розробки облікової картки, щоб не марнувати гроші платників податків, взятих з державного та міського бюджету.

 4.3. Фінансування робіт із складання облікової картки та паспорта об’єкта культурної спадщини (далі — документи) здійснюється за рахунок видатків, передбачених у державному та місцевих бюджетах на відповідний рік, та інших джерел, не заборонених законодавством.
Приймання цього важного рішення — бути пам’ятником або цінної фонової забудовою з певними обмеженнями – відповідальність цього рішення не може лягати на плечі однієї особистості, незалежно від талантів людини, його спеціальності за фахом, хисту та компетенції. Це непередбачливість та небезпечність.
Без сумніву рішення повинно прийматися  окремо для кожного об’єкту культурної спадщини, комісією чи консультативними радами фахівців,  колегіально з залученням спеціалістів-професіоналів, з урахуванням думки кожного члена науково-методичної, консультативної, наукової (вченої) ради, бажано до початку розробки облікової картки, на підставі діючого Законодавства України:
«Порядку визначення категорій пам’яток для занесення об’єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам’яток України», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001р. № 1760. та  Наказу № 158 від 11.03.2013 {Із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства культури № 838 від 22.10.2015«Про затвердження Порядку обліку об’єктів культурної спадщини».

Миколаївська обласна організація Національного союзу архітекторів України має мету реального збереження  пам’яток культурної спадщини та відновлення тих пам’яток архітектури, які дійсно відповідають цьому статусу, також збереження у задовільному стані будівель цінної фонової забудови без руйнівних процесів і безрозсудний згубних дій, спрямованих на погіршення вигляду улюбленого міста та благополуччя миколаївського суспільства.

З  повагою                                                                                    Сія  О.В.
секретар  Організації  НСАУ 

27.04.2018 р.
Контактний  тел.  0677681507

Шановні колеги, члени Національної спілки архітекторів Украіни та зацікавлені особи приєднуйтесь до співрозмови.
Будемо вдячні за будь-яку участь та допомогу у вирішенні питань збереження культурної спадщини міста Миколаєва.
Пишіть коментарі, нариси, статті, надсилайте на ел. адреси:  siyelena376543@gmail.com;  vladimirsysoev50@gmail.com

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *